Про що ця книга?
Ця частина досліджень фамільних архівів Трощинський і, в більшості, Гоголів-Яновських розповідає, що ми б можливо б не читали творінь Миколи Гоголя, якби не допомога Дмитра Прокоповича та Андрія Андрійовича Трощинських.
Стосунки між представниками цих родів були дуже складними та різноплановими.
Але факт є фактом.
Микола Гоголь був звичайною людиною.
І в нього були як хороші, так і не дуже вчинки.
Так інколи деякі гоголезнавці замовчують такий факт , що спочатку Марія Іванівна, не без допомоги Андрія Андрійовича Трощинського, зібрала 1800 р. для орплати процентів у банк, але доручила це своєму синові, який майже вчора випустився з Ніжинської гімназії, а сьогодні приїхав у Санкт-Петербург. Але той, отримавши таку суму грошей, поїхав з ними за кордон, де витратив усю суму й повернувся знову в Санкт-Петербург. А.А.Трощинський дізнався про такі “подвиги” юного Гоголя, коли перебував у Кибинцях, за свідченням В.Я.Ломиківського в листі до І.Р.Мартоса від 9 січня 1830 р., вимовив: “Мерзавец! Не будет с него добра!”. І власноручно заплатив весь борг, чим врятував Василівку від продажу за борги!
Чи є вина в цьому Миколи Васильовича?
Він був наївний, таким яким був кожен з нас!
В нього був приклад, коли людина пішки пішла в Київ на навчання фактично ніким, а потім стала в Петербурзі міністром. Це був Дмитро Прокопович Трощинський.
Така собі “американська мрія”!
Микола Гоголь був юним і ще вірив в чесність, вірність, милосердя людських душ!
Відїжджаючи в Петербург він говорив матері, що невдовзі надішле їй не меньше 6000 грошей, які заробить на своїх перших літературних творіннях, там в столиці випросить для Малоросії звільнення від всіх податків...
Але його наївність зіткнулася з ницістю, продажністю та віроломством “мертвих” душ!
І найбільшим його діянням, було те що Микола Гоголь не здався, як більшість, не приєднався до їхнього сонму “мертвих” душ, не став частиною цієї несправедливості, не сховав свою душу та серце навіки в панцир буденного обивателя.
Він вирішив боротися, щоб цей світ став хоча б трішки краще, на йоту світліше!
Зараз ми бачимо, що світ не став краще, люди в своїй ницості не мають меж, вони забули що таке милосердя та доброта, справжню любовь вони легко розмінюють на дзвін монет та “чин його превосходительства”...
Невже це все даремно?
Ні, бо насправді, без таких як Микола Гоголь, без їхніх світлих творінь, цей світ би поглинула суцільна непроглядна пітьма...
І генерал Трощинський помилився в своєму виразі про Миколу Гоголя!
Формат: 190*270
380 сторінок
Тверда палітурка
