(067) 178-37-97
Київська обл., Обухів, вул. Малишка, 5

Українська латинка

Українська латинка

 Lučukiwka      Sproščena Lučukiwka

 

Чому треба переходити на латинку?

1. Сучасна кирилична абетка недосконала, потребує реформування і про це відомо вже досить давно. Ось, наприклад, стаття 1946 р.: Проблема української латинки. Авенір Коломиєць.

2. Використання латинської абетки замість кириличної спростить комунікацію України із цивілізованим західним світом.

3. Переважна більшість текстів набирається на настільних компах у видавництвах і офісах (книжки, документи, бази даних, бухгалтерія). Зайве перемикання розкладки знижує ефективність праці та збільшує кількість помилок.

4. Кількість доступних шрифтів для латинського алфавіту в десятки разів перевищує кількість шрифтів для кирилиці.

5. Тексти латинкою коротші за тексти кирилицею, тому перехід на латинку зекономить на папері сотні млн грн на рік.

 

Принципи побудови української латинки

1. Максимально наблизитись до ідеальної абетки - "одна фонема - одна літера".

2. Зберегти загальнопоширені відповідності між двома алфавітами (а=a, б=b, й=j тощо).

3. Використати, по можливості, всі 26 букв латинської абетки.

4. Додати додаткові символи з початку таблиці Юнікоду. Саме для цих символів доступна найбільша кількість шрифтів.

5. Врахувати частоти повторюваності українських літер і найпоширеніші додаткові символи розмістити на клавіатурі "поближче". Згодом повністю переробити розкладку клавіатури для зручного і швидкого набору текстів "в сліпу".

 

Чому так багато різних варіянтів української латинки?

Існує кілька проблем при спробі передати фонеми української мови латинськими літерами. Ці проблеми можна вирішити різними способами.

1. Для передачі українських Г, Ґ, Х в латиниці існує два знака G і H, а звуки, які ці літери передають, різні в різних європейських мова. 

2. Українським І, Й, И традиційно відповідають латинські I, J, Y, хоча існують доводи, що И треба передавати літерою I, а деякі автори пропонують використовувати I або J в якості м'якого знака. Існують й інші підходи в передачі цих українських фонем.

3. В латиниці відсутній м'який знак, тому в слов'янських мовах на основі латиниці використовують окремі букви для м'яких приголосних (часто це діяктричні знаки над відповідними твердими). В Українській мові аж дев'ять м'яких парних приголосних, а ще є пом'якшення твердих непарних в іншомовних словах, тож додаткових літер знадобиться чимало. В транскрипції м'якість позначають апострофом (код U+0027), тому є сенс саме його використати в якості м'якого знака.

 

Порівняння довжини текстів кирилицею і латиницею.

Перший варіянт - сучасна кирилиця.

Другий - Лучуківкa з додаванням W, що позначає фонему Ў. Абетка налічує 37 знаків.

Третій - це спрощений попередній варіянт: замість окремих м’яких приголосних (ś, ľ,...) використовуємо приголосну + апостроф в якості м’якого знаку (s’, l’,...). Абетка налічує 29 знаків.

В третьому варіянті відмова від літер Ї, Є, Ю, Я, Щ (вони не передають одну фонему) і передача Ч, Ш, Ж буквами Č, Š, Ž призводить до збільшення кількості символів в середньому на 4,6%, але за рахунок того, що латинські літери в середньому вужчі за кириличні (майже на 10%), навіть при збільшенні кількості знаків довжина тексту зменшується приблизно на 5–6%.

В другому варіянті тексти ще коротші: на 1,6% по кількості символів і приблизно на 1% по довжині від третього варіянта, але ця економія вартує додаткових 8 графем в абетці.

 

Lučukiwka      Sproščena Lučukiwka